КОШИК — муж., тул. кошель, котомка. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
КОШИК — Хводор Кошик (Koszik), любомльский мещанин. 1564. Арх. VII, 2, 320 … Биографический словарь
кошиківка — іменник жіночого роду, істота те ж, що баскетбол рідко … Орфографічний словник української мови
кошиківковий — а, е, зах. Прикм. до кошиківка; баскетбольний … Український тлумачний словник
кошик — а, ч. 1) Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., що його використовують у побуті для зберігання або перенесення чого небудь. •• Валю/тний ко/шик набір валют, що їх використовують для котирування… … Український тлумачний словник
кошик — (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення / зберігання чогось), кошіль, кіш, плетінка, луб янець; короб, козуб, козубень, козубня; сапет, сапетка (з лози, доземно видовжений зазв. для живої риби); верейка (з лози,… … Словник синонімів української мови
кошик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
кошиківець — вця, ч., зах. Баскетболіст … Український тлумачний словник
кошиківка — и, ж., зах. Баскетбол … Український тлумачний словник
кошиківниця — і, зах. Жін. до кишикі/вець … Український тлумачний словник