шматок

  • 101камінь — ч. 1) род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. 2) род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. •• Держа/ти (носи/ти) ка/мінь за па/зухою… …

    Український тлумачний словник

  • 102клапан — а, ч. 1) У механізмі, машині – накривка, що прикриває отвір, крізь який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Запобіжний клапан. 2) Пристосування, за допомогою якого закривається й відкривається отвір у корпусі музичного духового… …

    Український тлумачний словник

  • 103клапоть — птя, ч. 1) Невелика, незначна частина якоїсь поверхні (поля, лісу тощо). 2) Відрізана або відірвана частина тканини, шкіри, паперу тощо; обривок, шматок. || Клубок, пасмо хмари, туману тощо. || Жмут сіна, соломи тощо. 3) перен., рідко. Уривок… …

    Український тлумачний словник

  • 104клепало — а, с. 1) Молот або молоток для клепання. 2) Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що небудь. 3) рідко. Те саме, що калатало. 4) заст. Било (див. било I 1)) …

    Український тлумачний словник

  • 105клин — ч. 1) род. а. Загострений з одного кінця шматок дерева або металу для розколювання, розщеплення чого небудь. •• Вби/ти (заби/ти) клин між ким роз єднати, посварити кого небудь із кимось. Клин кли/ном [тре/ба] вибива/ти знищувати наслідок якоїсь… …

    Український тлумачний словник

  • 106клунок — нка, ч. 1) Наповнена чим небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. 2) Зав язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. 3) розм. Півмішка чого небудь як міра …

    Український тлумачний словник

  • 107кляп — а, ч. Шматок ганчірки тощо, якого запихають у рот людині, щоб не кричала; затичка …

    Український тлумачний словник

  • 108ковбатка — и, ж., діал. Шматок …

    Український тлумачний словник

  • 109ковганка — и, ж. 1) Дерев яна ступка для товчення сала. 2) діал. Шматок криги чи облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти спускаються з пагорбка …

    Український тлумачний словник

  • 110колодка — и, ж. 1) Зменш. до колода I 1). 2) Те саме, що колода I 1), 2). 3) Планка з застібкою, покрита орденською стрічкою, якою прикріплюється до одягу орден, медаль. || розм. Така планка, що носиться замість ордена, медалі. 4) Шматок дерева, вирізаний… …

    Український тлумачний словник